Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2016 року Справа № 914/735/15

Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

Корнілової Ж.О. - головуючого, Овечкіна В.Е., Чернова Є.В.,розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Сюрприз"на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 19.10.2015у справі№ 914/735/15 Господарського суду Львівської областіза позовомпрокурора Залізничного району міста Львова в інтересах держави в особі 1) Львівської міської ради, 2) управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської радидо1) товариства з обмеженою відповідальністю "Сюрприз", 2) Львівського драматичного театру імені Лесі Українки, 3) головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних сил України в особі квартирно-експлуатаційного відділу міста Львова

провизнання недійсними додаткових договорів, звільнення майна та повернення його власникуза участю від прокуратури: Клюге Л.М. (посвідчення від 17.01.2013 № 014652) та від представників сторінвід позивача 1:не з'явились, від позивача 2:Малиняк В.А. (довіреність від 05.01.2016 № 2302-вих-14),від відповідача 1:Шира М.В. (довіреність від 24.04.2015 № 62),від відповідача 2:не з'явились,від відповідача 3:не з'явились,ВСТАНОВИВ:

Прокурор Залізничного району міста Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради, управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради у березні 2015 року звернувсь до Господарського суду Львівської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Сюрприз", Львівського драматичного театру імені Лесі Українки про визнання недійсними додаткового договору до договору оренди № 236/1999/ГоловКЕУ № 5 від 01.08.2009; додаткового договору до договору оренди № 236/1999/ГоловКЕУ від 30.06.2012; додаткового договору до договору оренди № 236/1999/ГоловКЕУ від 30.06.2013; зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю "Сюрприз" звільнити та передати нежитлове приміщення, площею 200,9 кв.м, шляхом складання акта приймання-передачі між товариством з обмеженою відповідальністю "Сюрприз" та балансоутримувачем - управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, з урахуванням уточнень.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 21.05.2015 у справі № 914/735/15 (суддя Іванчук С.В.) залучено до участі у справі іншого відповідача - головне квартирно-експлуатаційне управління Збройних сил України в особі квартирно-експлуатаційного відділу міста Львова.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 15.06.2015 у справі № 914/735/15 (суддя Іванчук С.В.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19.10.2015 у справі № 914/735/15 (у складі колегії суддів: Мирутенко О.Л. - головуючого, Гриців В.М., Данко Л.С.) позов задоволено. Визнано недійсними: додатковий договір до договору оренди № 236/1999/ГоловКЕУ від 25.11.1999 № 5 від 01.08.2009, укладений між установою "Муніципальний театр", правонаступником якого є Львівський драматичний театр імені Л.Українки та товариством з обмеженою відповідальністю "Сюрприз"; додатковий договір до договору оренди № 236/1999/ГоловКЕУ № 6 від 30.06.2012; додатковий договір до договору оренди № 236/1999/ГоловКЕУ № 7 від 30.06.2013, укладені між Львівським драматичним театром імені Л.Українки та товариством з обмеженою відповідальністю "Сюрприз"; зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю "Сюрприз" звільнити та до 20.07.2015 передати управлінню комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, шляхом складання акта приймання-передачі з участю балансоутримувача - Львівського драматичного театру імені Л.Українки, нежитлові приміщення, площею 200,9 кв.м, за адресою: м. Львів, вул.Городоцька, 36, вартістю 106619 грн. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Сюрприз" в дохід Державного бюджету України 2436 грн. судового збору.

Не погоджуючись з постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19.10.2015 у справі № 914/735/15 Господарського суду Львівської області, товариство з обмеженою відповідальністю "Сюрприз" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 15.06.2015 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 19.10.2015 у справі № 914/735/15 Господарського суду Львівської області, і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

У касаційній скарзі заявник посилається на порушення судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача Корнілову Ж.О., обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши прокурора, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами встановлено, що між Міністерством оборони України в особі начальника Головного експлуатаційного управління Міністерства оборони України (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сюрприз" (орендар) 25.11.1999 укладено договір № 236/1999/ГоловКЕУ оренди державного майна, що знаходиться в управлінні Міністерства оборони України, розташованого на території військового містечка № 142 у Львівському гарнізоні за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 36.

Відповідно до пункту 1.1. договору №236/1999/ГоловКЕУ від 25.11.1999, орендодавець здав, а орендар прийняв в строкове користування нежитлове приміщення, загальною площею 200,9 кв.м. драматичний театр Зах. ОК. вул. Городоцька, 36, що знаходиться на обліку Львівської КЕЧ району.

Відповідно до Директиви Міністерства оборони України Д-322/1/*8 від 29.08.2007, драматичний театр Західного оперативного командування м. Львова розформовано, про що листом № 303/23/1/2142/878 від 14.09.2007 Західного Територіального квартирно - експлуатаційного управління повідомлено КЕВ м. Львова. З 1 січня 2008 року ухвалою сесії Львівської міської ради від 18.12.2007 № 1373 засновано Установу Муніципальний театр на базі розформованого театру ЗахОК. Ухвалою Львівської міської ради № 432 від 21.04.2011 про заміну назви установи Муніципальний театр вирішено змінити назву установи з Муніципальний театр на Львівський драматичний театр ім. Лесі Українки.

Відповідно до довідки ОКП Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки № 166 від 26.01.2015, згідно з інвентаризаційними матеріалами, вартість нежитлових приміщень № 18, 19, 22, 24, 25, 25а, 26, 28, загальною площею 200,9 кв. м у будинку № 36 по вул.. Городоцькій у м. Львові станом на 2010 становить 106619 грн. У примітці довідки зазначено, що нежитлові приміщення №№ 25, 25а, 26, 28, площею 68,4 кв.м виділено в окремий поштовий номер № 38 (в складі нежитлових приміщень, загальною площею 202,6 кв.м) та станом на 29.12.2012 належать Територіальній громаді м. Львова в особі Львівської міської ради згідно зі свідоцтвом № Г03908 про право власності на нежитлові приміщення, виданого виконкомом Львівської міської ради згідно з рішенням № 479 від 29.04.2011.

Пунктами 2.1, 2.3, 2.5 договору передбачено, що момент користування орендованим майном настає одночасно з підписанням сторонами договору та акта прийому-передачі вказаного майна. Вказані у пункті 1.1 приміщення орендодавець передає орендарю під бар-казино та підсобні приміщення. У випадку розірвання договору оренди, закінчення терміну, відмови від його продовження орендар повинен повернути орендодавцю орендоване майно в належному стані, не гіршому ніж на час передачі в оренду з урахуванням фізичного зносу.

Згідно з пунктом 6.4. договору № 236/1999/ГоловКЕУ від 25.11.1999, орендар має право продовжувати свою діяльність в рамках цього договору в разі зміни прав власності орендодавця на орендоване майно до кінця строку договору.

Відповідно до пункту 10.1. договору № 236/1999/ГоловКЕУ від 25.11.1999, даний договір діє з 25.11.1999 до 01.07.2004, терміном 5-ть років.

Пунктом 10.8. договору № 236/1999/ГоловКЕУ від 25.11.1999 передбачено, що реорганізація орендодавця не є підставою для зміни умов чи припинення дії договору.

Прокурор у позовній заяві зазначає, що у зв'язку з відсутністю заяв сторін про припинення дії договору № 236/1999/ГоловКЕУ від 25.11.1999, вказаний договір продовжений до 01.07.2009, та в подальшому - до 01.07.2014.

На підставі ухвали Львівської міської ради від 19.04.2007 № 737, розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.09.2007 № 702-р, Львівською міською радою вирішено надати згоду на прийняття у власність територіальної громади м. Львова цілісного майнового комплексу драматичного театру Західного оперативного командування на вул. Городоцькій, 36, складено акт приймання-передачі військового майна в/м № 142 м. Львів, вул. Городоцька, 36, згідно з яким нежитлове приміщення, розташованого за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 36 передано у власність територіальної громади міста Львова, що підтверджується свідоцтвом № Г-04002 від 02.08.2011, і передано на баланс комунальній установі Львівський драматичний театр ім. Л. Українки.

Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради № 31 від 18.01.2008 про передачу на баланс установи Муніципальний театр цілісного майнового комплексу на вул. Городоцькій, 36, вирішено: зняти з балансу Львівського комунального підприємства Агенція ресурсів Львівської міської ради та передати на баланс установі Муніципальний театр цілісний майновий комплекс на вул. Городоцькій, 36.

Згідно з частиною 1 статті 770 Цивільного кодексу України, у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця (правонаступництво). Відповідно до положень закону Львівська міська рада набула прав і обовязків орендодавця згідно із укладеним договором оренди №236/1999/ГоловКЕУ від 25.11.1999р..

Відповідно до пунктів 10.1-10.4, 10.9 договору № 236/1999/ГоловКЕУ від 25.11.1999, договір діє з 25.11.1999 до 01.07.2004, терміном на 5-ть років. Умови договору зберігають силу протягом всього терміну дії договору та у випадках, коли після його укладення законодавством України встановлено правила, що погіршують становище орендаря. Зміна або припинення дії договору можуть мати місце за погодженням сторін. Зміни та доповнення, що вносяться, розглядаються сторонами протягом одного місяця. Одностороння відмова від виконання договору та внесених змін не допускається. Договір оренди може бути достроково розірваний орендодавцем з примусовим звільненням займаних орендарем нежитлових приміщень у разі несплати ним орендної плати та інших платежів згідно цього договору більш ніж за три місяці, а також на вимогу однієї із сторін за рішенням суду у випадку невиконання сторонами інших обов'язків та на інших засадах, що передбачені законодавчими актами. Дія договору припиняється у випадку: закінчення терміну на який він був укладений, загибелі об'єкта оренди, банкрутства орендаря, достроково за спільною згодою сторін або рішенням суду. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором (пункт 10.7. договору № 236/1999/ГоловКЕУ від 25.11.1999).

Управлінням комунальної власності листом № 2302-вих 727 від 03.03.2014 надісланим ТзОВ "Сюрприз" повідомлено, що укладений договір № 236/1999/ГоловКЕУ від 25.112009 не відповідає вимогам чинних нормативних актів Львівської міської ради, що регулюють питання оренди комунального майна та його норми потребують приведення у відповідність з чинним законодавством, вказано, що орендодавцем нерухомого майна, що належить територіальній громаді м. Львова є управління комунальної власності, тому необхідно внести зміни до договору щодо орендодавця згідно з типовою формою договору шляхом подання відповідної заяви про внесення змін до договору оренди із доданням документів згідно з переліком вказаним у рішенні виконавчого комітету Львівської міської ради від 30.12.2011 № 1096р.

Судами встановлено, що договір № 236/1999/ГоловКЕУ від 25.11.2009 не приведено у відповідність та не внесено змін щодо сторони орендодавця, зокрема, щодо суб'єкта якому належить здійснювати орендні платежі, щодо розміру орендної плати, щодо вартості об'єкта оренди .

Згідно зі статтею 11 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", укладенню договору оренди передує оцінка об'єкта оренди. У разі якщо на момент продовження дії договору оренди остання оцінка об'єкта оренди була зроблена більш як три роки тому, то для продовження (поновлення) договору оренди провадиться оцінка об'єкта оренди.

Згідно з довідками № 04-554 від 28.03.2014, № 04-553 від 25.03.2014, будинок № 36, 38 по вул. Городоцькій у м. Львові є пам'яткою архітектури місцевого значення згідно з рішенням Львівського облвиконкому № 227 від 17.07.1990, тому при користуванні приміщеннями належить дотримуватись умов охоронних договорів на пам'ятку культурної спадщини, укладеного між управлінням охорони історичного середовища Львівської ради та установою Муніципального театру, а також передача у тимчасове користування майна можлива за умови погодження органу охорони культурної спадщини.

За умовами охоронного договору на пам'ятку культурної спадщини від 07.06.2005 № 53 укладеного між Управлінням охорони історичного середовища та Драматичним театром ЗОК, користувач бере на себе зобов'язання щодо охорони пам'ятки архітектури 1908-1911рр. адміністративного будинку (театр) на вул. Городоцькій, 36 згідно з рішенням облвиконкому № 227 від 17.07.1990 та використовувати пам'ятку виключно під театр, офісні, службові приміщення. Проте як вбачається зі змісту договору № 236/1999/ГоловКЕУ від 25.11.2009 приміщення орендодавець передав орендарю під бар-казино та для підсобних приміщень.

Управлінням комунальної власності ДЕП ЛМР 29.07.2014 надіслано на адресу орендаря ТзОВ Сюрприз лист від 28.07.2014 за вих. № 2302-вих-2221 про припинення договірних відносин з вимогами про повернення орендованого приміщення та проведення повного розрахунку з оплати орендної плати, що підтверджується фіскальним чеком та реєстром вихідної кореспонденції від 29.07.2014.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

Судами встановлено, що між Установою Муніципальний театр (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сюрприз" (орендар) 01.08.2009 укладено додатковий договір № 5 до договору оренди № 236/1999/ГоловКЕУ від 25.11.1999, відповідно до умов якого, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуальне визначене майно - нежитлові приміщення, площею 200,9 кв.м, розташовані за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 36, на першому поверсі будівлі установи Муніципальний театр, вартість якого зазначена згідно зі звітом про оцінку на 01.05.1998, і становить за незалежною оцінкою 126910 грн. Майно передається в оренду з метою використання під кафе-бар, який не здійснює продаж товару підакцизної групи. Стан майна на момент укладення договору визначається в акті приймання-передавання за узгодженим висновком балансоутримувача. Згідно з пунктами 2.1., 2.3., 2.4 додаткового договору № 5 від 01.08.2009 до договору оренди №236/1999/ГоловКЕУ від 25.11.1999, орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна. Передача майна в оренду здійснюється за участю балансоутримувача, з вартістю, визначеною у звіті про незалежну оцінку майна, складеному за методикою оцінки. Обов'язок зі складання акта приймання-передавання покладається на орендодавця. Відповідно до пункту 10.1 додаткового договору № 5 від 01.08.2009 до договору оренди № 236/1999/ГоловКЕУ від 25.11.1999, договір діє з 01.07.2009 по 29.06.2012 (терміном на 2 роки та 364 дні) з продовженням терміну дії договору оренди на загальний строк 5 (пять) років за умови сумлінного виконання орендарем всіх зобов'язань за умовами договору. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір уважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Зазначені дії оформлюються додатковим договором, який є невід'ємною частиною договору при обов'язковій наявності дозволу органу, уповноваженого управляти об'єктом оренди (пункт 10.4. додаткового договору).

Між Львівським драматичним театром імені Лесі Українки, що є правонаступником Установи Муніципальний театр (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сюрприз" (орендар) 30.06.2012 укладено додатковий договір № 6 до договору оренди № 236/1999/ГоловКЕУ від 25.11.1999, відповідно до умов якого, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуальне визначене майно нежитлові приміщення, площею 200,9 кв.м, розташовані за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 36 на першому поверсі будівлі установи Львівський драматичний театр імені Лесі Українки. Майно передається в оренду з метою використання під магазин з продажу непродовольчих товарів, та для здійснення побутового обслуговування населення (ремонт та пошиття одягу). Стан майна на момент укладення договору визначається в акті приймання-передавання за узгодженим висновком балансоутримувача. Згідно з пунктами 2.1., 2.3., 2.4 додаткового договору № 6 від 30.06.2012 до договору оренди № 236/1999/ГоловКЕУ від 25.11.1999, орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна. Передача майна в оренду здійснюється за участю орендодавця, за вартістю, визначеною у звіті про незалежну оцінку майна, складеному за методикою оцінки. Обов'язок зі складання акта приймання-передавання покладається на орендодавця. Відповідно до пункту 10.1 додаткового договору № 6 від 30.06.2012 до договору оренди № 236/1999/ГоловКЕУ від 25.11.1999, договір діє з 30.06.2012 по 29.06.2013 (терміном на 1 рік). У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на 2 роки 364 дні, на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Зазначені дії оформлюються додатковим договором, який є невід'ємною частиною договору при обов'язковій наявності дозволу органу, уповноваженого управляти об'єктом оренди (пункт 10.4. додаткового договору).

Між Львівським драматичним театром імені Лесі Українки (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сюрприз" (орендар) 30.06.2013 укладено додатковий договір № 7 до договору оренди № 236/1999/ГоловКЕУ від 25.11.1999, в якому сторони дійшли взаємної згоди щодо внесення змін до пункту 10.1 договору оренди № 236/1999/ГоловКЕУ від 25.11.1999 (зі змінами), виклавши його в новій редакції, а саме: Цей договір діє протягом 2 років 364 днів, з 30.06.2013 по 29.06.2016.

Відповідно до частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з частинами 1, 3, 4, 5 статті 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з частиною 1 статті 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до статті 761 Цивільного кодексу України, право передання майна у найм (оренду) має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендодавцями нерухомого майна, яке перебуває у комунальній власності, є органи, уповноважені органами місцевого самоврядування управляти майном.

Відповідно до Положення про оренду майна територіальної громади м. Львова, затвердженого ухвалою міської ради від 07.06.2007 № 897, виконавчим органом Львівської міської ради, який наділений повноваженнями управління майном територіальної громади м. Львова, є управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради. Інших органів ( в тому числі балансоутримувачів комунального майна), яким надано право виступати орендодавцями комунального майна Положенням про оренду майна територіальної громади м. Львова не передбачено, у зв'язку з чим єдиним орендодавцем комунального майна м. Львова є Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради.

Судами встановлено, що відповідно до пункту 3.1. Положення "Про оренду майна територіальної громади м. Львова", затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 07.06.2007 № 897, надання майна в оренду здійснюється за ініціативою претендентів на оренду, орендодавця, міської ради, її виконавчих органів, балансоутримувачів майна. Пропозиції балансоутримувачів про надання майна в оренду (при необхідності) повинні бути погоджені з відповідним виконавчим органом, який здійснює управління діяльністю цих підприємств.

Відповідно до пункту 6 Додатку 11 Регламенту (Інформаційна картка), прийняття рішення про продовження договору оренди нерухомого майна або внесення змін до договору оренди - для нерухомого майна, яке перебуває на балансі установ освіти, охорони здоров'я, культури, районної адміністрації (назва документа дозвільного характеру) затвердженого рішенням Львівської міської ради № 383 від 01.04.2010 "Про затвердження регламентів (інформаційних карток) здійснення дозвільно-погоджувальних процедур, що видаються через управління "Дозвільний офіс" Львівської міської ради, розроблених управлінням комунальної власності департаменту економічної політики", визначено перелік документів, необхідних для отримання документа дозвільного характеру. Органом, що видає документ дозвільного характеру є Управління комунальної власності департаменту економічної політики.

Згідно з підпунктом 2 пункту 6 додатку 11 Регламенту, для отримання документа дозвільного характеру необхідними є листи-погодження на ім'я начальника управління комунальної власності департаменту економічної політики з зазначенням адреси об'єкта оренди, загальної площі приміщень, індексів приміщень, їх площі, терміну оренди, мети використання об'єкта оренди відповідно до методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Львова, затвердженої ухвалою міської ради від 07.06.2007 № 897 "Про врегулювання питань оренди майна територіальної громади м. Львова", найменування орендаря та баласносутримувача: установи, у якій перебуває об'єкт оренди (у разі, якщо вказана установа не є балансоутримувачем), балансоутримувача (установ освіти, охорони здоров'я, культури, районної адміністрації), виконавчого органу міської ради, у підпорядкуванні якого перебуває балансоутримувач (управління культури департаменту гуманітарної політики, погоджений з директором департаменту гуманітарної політики та з заступником міського голови з гуманітарних питань (за винятком, якщо об'єкт оренди розташований у приміщенні районної адміністрації). Доказів на підтвердження прийняття рішення про продовження договору оренди нерухомого майна або щодо внесення змін до договору оренди Управління комунальної власності департаменту економічної політики чи Львівською міською радою суду не надано.

Судами встановлено, що відповідно до витягів № 32275291 від 01.12.2011, № 30083333 від 25.05.2011 про державну реєстрацію прав на підставі свідоцтв № Г04002 від 02.08.2011, № Г03908 від 29.04.2011, територіальна громада м. Львова в особі Львівської міської ради є власником будівлі, загальною площею 4311,3 кв. м за адресою м. Львів, вул. Городоцька, 36 та нежитлових приміщень підвал ХХУІІІ; І-го пов.25; 25а; 26; 28; 28а; ІУ-го пов.140, загальна площа приміщень -202,6 кв.м за адресою м. Львів вул. Городоцька, 38., тому, нежитлове приміщення, розташованого за адресою м. Львів, вул. Городоцька, 36, належить до комунальної власності територіальної громади м. Львова в особі Львівської міської ради .

Доказів делегування повноважень Львівському драматичному театру імені Лесі Українки, чи установі Муніципальний театр виступати орендодавцем від імені власника майна, зокрема, від імені Міністерства оборони України чи від імені територіальної громади м. Львова в особі Львівської міської ради у період укладення спірних додаткових договорів чи повноважень щодо внесення змін до договору оренди № 236/1999/ГоловКЕУ апеляційному суду не надано. Відповідно до змісту спірних додаткових договорів № 5 від 01.08.2009, № 6 від 30.06.2012, № 7 від 30.06.2013, орендодавцем виступає установа Муніципальний театр та Львівський драматичний театр імені Лесі Українки, тобто юридичні особи, які не були на час укладення даних договорів власниками спірного майна та не були наділеними власниками майна повноваженнями, щодо передачі спірних об'єктів в оренду, а також Львівський драматичний театр імені Лесі Українки, установа Муніципальний театр не були сторонами договору № 236/1999/ГоловКЕУ від 01.08.2009, до якого спірними угодами вносились зміни, тому суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов до правильного висновку, що спірні додаткові угоди № 5 від 01.08.2009, № 6 від 30.06.2012, № 7 від 30.06.2013 укладені з порушенням вимог закону (статті 761 Цивільного кодексу України), тому підлягають визнанню судом недійсними.

Згідно з частиною 2 статті 291 Господарського кодексу України, частиною 2 статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", договір оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до частини 1 статті 785 Цивільного кодексу України, частини 1 статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Щодо вимог, пов'язаних з визнанням правочинів недійсними, застосовується загальна позовна давність тривалістю у 3 роки. Перебіг позовної давності починається, за загальним правилом, від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина 1 статті 261 Цивільного кодексу України). Як вбачається із пояснень представників прокуратури та позивачів, останні довідались про порушення свого права у березні 2014 року, з листа Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради від 25.03.2014 № 2302-415.

Посилання відповідача 1 на витяг з протоколу засідання постійної комісії культури дозвілля, промоцій, засобів масової інформації та туризму від 16.06.2009, як на доказ належного погодження на продовження договору оренди спірного об'єкта та того що позивачам було відомо про існування додаткових договорів, які просять прокурор та позивачі визнати недійсними, судами правомірно відхилено, оскільки постійна комісія культури, дозвілля, промоцій, засобів масової інформації та туризму не є належним органом, який уповноважений на прийняття рішення щодо продовження спірного договору оренди. Крім цього, із вказаного витягу не вбачається жодних реквізитів договору, продовження якого погоджено даною комісією, тому даний документ не містить інформації, зі змісту якої вбачається про порушення права позивачів. Інших доказів в підтвердження того що позивачі знали чи могли дізнатися про порушення свого права до березня 2014 року суду не надано, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов до правильного висновку, що прокурором та позивачами строку позовної давності не пропущено.

Суди дійшли до правильного висновку, що з 01.07.2014 дія договору № 236/1999/ГоловКЕУ від 25.11.1999 із врахуванням пункту 10.7 договору припинилась, внаслідок закінчення терміну на який його укладено. У місячний строк після закінчення терміну дії договору, а саме 29.07.2014 Управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради надіслано на адресу орендаря ТзОВ "Сюрприз" лист від 28.07.2014 за вих. № 2302-вих-2221 про припинення договірних відносин та з вимогами про повернення орендованого приміщення і проведення повного розрахунку з оплати орендної плати, що підтверджується фіскальним чеком та реєстром вихідної кореспонденції від 29.07.2014. Проте відповідачем 1 об'єкт оренди не повернуто.

Твердження відповідача 1 щодо чинності додаткової угоди від 22.12.2003, спростовується наступним.

Згідно зі статтею 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (в редакції чинній 22.12.2003) "Орендодавцями є: Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не ввійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю, крім майна, що належить до майнового комплексу Національної академії наук України; органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування управляти майном, - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке відповідно належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності; підприємства - щодо окремого індивідуально визначеного майна та нерухомого майна, площею до 200 кв. м, а з дозволу органів, зазначених в абзацах другому та третьому цієї статті, - також щодо структурних підрозділів підприємств (філій, цехів, дільниць) та нерухомого майна, що перевищує площу 200 кв. м"

Судами встановлено, що відповідно до договору оренди № 236/199/ГОЛОВКЕУ від 25.11.1999, товариству з обмеженою відповідальністю "Сюрприз" передано в користування приміщення, площею, що перевищує 200 кв.м.

Суд апеляційної інстанції дійшов до правильного висновку, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Сюрприз" не надано належних та допустимих доказів, що вказували б на наявність дозволу Фонду державного майна України на укладення договору оренди приміщень за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 36, площею 200,9 кв.м, зокрема, не надано підтверджуючих матеріалів, що свідчили б про наявність згоди Фонду державного майна України на внесення змін до договору оренди нежитлових приміщень № 236/199/ГОЛОВКЕУ від 25.11.1999.

Лист Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області щодо погодження розрахунку орендної плати № 3/11-3522 не вказує на погодження Фондом державного майна України внесення змін до договору оренди нежитлових приміщень № 236/199/ГОЛОВКЕУ від 25.11.1999, а є погодженням представленого розрахунку орендної плати за перший місяць оренди після перерахунку.

Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов до правильного висновку, що позовні вимоги обґрунтовані належними та допустимими доказами, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Таким чином, постанова Львівського апеляційного господарського суду від 19.10.2015 у справі № 914/735/15 Господарського суду Львівської області підлягає залишенню без змін.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі судова колегія вважає непереконливими і такими, що спростовуються наявними доказами та встановленими матеріалами справи.

Відповідно до пункту 1 статті 1119 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення. Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення спору.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Сюрприз" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 19.10.2015 у справі № 914/735/15 Господарського суду Львівської області залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 19.10.2015 у справі № 914/735/15 Господарського суду Львівської області залишити без змін.

Головуючий, суддяКорнілова Ж.О. Судді:Овечкін В.Е. Чернов Є.В.